Українська розвідка: історія, структура та гучні справи

Англійська версія (English version)
Спецслужби України постали 1991 року на основі українського відділення радянського КДБ і, за визнанням їхніх власних керівників, ще 2014 року були глибоко інфільтровані російськими спецслужбами. Відтоді вони стали одними з найуважніше відстежуваних у світі. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Служба безпеки України та воєнна розвідка публічно брали на себе відповідальність за удари дронами по аеродромах стратегічної авіації глибоко в Росії, атаки на Кримський міст і вбивство російського генерала в Москві. Водночас Україна веде другу, тихішу війну всередині країни: проти російської агентури у власних інституціях і за те, скільки повноважень має мати її служба безпеки в державі, що прагне вступити до Європейського Союзу.
Ця сторінка — робочий огляд розвідувальних і безпекових служб України: звідки вони взялися, як влаштовані сьогодні та які справи привертали до них увагу. Вона спирається на Конституцію та закони України про розвідку, укази президента й голосування парламенту, заяви самих спецслужб, офіційні заяви Росії та публікації названих видань. Оскільки Україна воює, більшість тверджень про операції походить від однієї зі сторін; ця сторінка вказує, чиє це твердження, і зазначає, де незалежні видання або інші уряди дали власну оцінку.
Українська розвідка коротко
- Служба безпеки України (СБУ): служба внутрішньої безпеки та контррозвідки, яка також проводить спеціальні операції. Діє на підставі Закону «Про Службу безпеки України», ухваленого 25 березня 1992 року; цю дату служба вважає днем свого офіційного заснування (СБУ). Тимчасовий виконувач обов’язків голови: Олександр Поклад, перший заступник голови, призначений указом президента № 622/2026 від 17 липня 2026 року (LIGA.net). З січня 2026 року СБУ не має затвердженого постійного голови.
- Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР): воєнна розвідка. Начальник: Олег Іващенко, який раніше очолював зовнішню розвідку; призначений указом № 7/2026 від 2 січня 2026 року, коли його попередник Кирило Буданов став керівником Офісу Президента (Укрінформ).
- Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ): цивільна зовнішня розвідка. Голова: Рустем Умєров, раніше секретар Ради національної безпеки і оборони, призначений указом № 694/2026 від 3 серпня 2026 року (Бабель).
- Держспецзв’язку: Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, що забезпечує урядовий зв’язок і національний кіберзахист. Голова: Олександр Потій, призначений Кабінетом Міністрів у листопаді 2024 року (УНН), який обіймав посаду й у травні 2026 року (УНН).
- Нагляд і підпорядкування: президент очолює Раду національної безпеки і оборони, до складу якої входить голова СБУ (Конституція, ст. 107). Її секретар з 3 серпня 2026 року — колишній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко (Бабель). Верховна Рада призначає та звільняє голову СБУ за поданням президента (Конституція, ст. 85 і 106); керівників розвідувальних органів призначають указами президента.
- Відносини зі США: тісні, пов’язані з війною та дипломатією. Керівники української розвідки водночас виконують роль переговорників: Буданов брав участь у переговорах між США та Україною до переходу в Офіс Президента (AP через PBS NewsHour), а Умєров зберіг свою роль у переговорах зі США, очоливши зовнішню розвідку (Бабель).
Історія: від українського відділення КДБ до служби воєнного часу

Проголосивши незалежність 1991 року, Україна успадкувала українське відділення радянського КДБ разом із його будівлями, архівами та офіцерами. 20 вересня 1991 року на його основі постала СБУ; її першим головою був Євген Марчук, який обіймав посаду до 1994 року (Encyclopedia of Ukraine). 25 березня 1992 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Службу безпеки України», і цю дату СБУ відзначає як день свого офіційного заснування (СБУ).
Паралельно розбудовували зовнішню та воєнну розвідку. Після здобуття незалежності в структурі СБУ створили Головне управління розвідки; у жовтні 2004 року указом президента його перетворили на окрему Службу зовнішньої розвідки, а 1 грудня 2005 року Рада ухвалила закон про нову службу (СЗРУ). Воєнна розвідка почала формуватися в Генеральному штабі в лютому 1992 року; указом президента від 7 вересня 1992 року в Міністерстві оборони створили управління стратегічної воєнної розвідки, а 1994 року об’єднаний орган отримав назву Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР). Закон 2001 року про розвідувальні органи дав службам правову основу, а 17 вересня 2020 року Рада ухвалила Закон «Про розвідку», який визначив завдання розвідувальних органів і створив формальне розвідувальне співтовариство (СЗРУ).
Слабкість цих інституцій стала очевидною 2014 року. Після протестів на Майдані та втечі президента Віктора Януковича новий голова СБУ Валентин Наливайченко заявив, що його попередник Олександр Якименко втік до Росії разом із двома колишніми заступниками та двома керівниками департаментів. За словами Наливайченка, десятки офіцерів СБУ планували розстріл протестувальників на Майдані, четверо високопосадовців перебували під вартою, а до планування були причетні офіцери російської ФСБ. Він назвав Якименка першим і, як він сподівався, останнім зрадником, який повністю зрадив свою посаду й державу (Kyiv Post). Це були звинувачення нової влади; у публікації не було відповіді Якименка, який, як вважалося, перебував у Росії. Після анексії Криму Росією та початку війни на Донбасі того ж року СБУ, за її словами, спрямувала ресурси на протидію гібридній війні та сепаратизму і на збереження територіальної цілісності (СБУ).
Реформу відтоді обіцяють постійно. 2021 року законопроєкт № 3196-д, що мав звузити повноваження СБУ, передбачав скорочення кількості категорій злочинів, які розслідує служба, і позбавлення її слідчих функцій до 2025 року. Антикорупційні активісти тоді писали, що «відомство нині має забагато повноважень і діє без ефективного нагляду», і застерігали, що законопроєкт не дає змоги звільняти офіцерів, які не пройшли перевірку на доброчесність (Atlantic Council). Посли G7 закликали депутатів «ухвалити його якнайшвидше» (Укрінформ). Цього не сталося. Остаточний текст профільного комітету зберіг слідчі функції до окремих змін у кримінальному процесі (Центр протидії корупції). У жовтні 2026 року в проєкті щорічного звіту Європейської комісії щодо України, як його цитували українські медіа, ішлося, що «протягом звітного періоду не було зроблено суттєвих кроків для реформування Служби безпеки України», і містився заклик покласти край «фактичній монополії» СБУ «на перехоплення комунікацій» (Цензор.нет).
Як влаштована українська розвідка сьогодні

Україна оприлюднює закони про розвідку та укази про призначення, але не бюджети й чисельність персоналу.

- СБУ — найбільша та найвпливовіша служба. Вона відповідає за контррозвідку, боротьбу з тероризмом і захист державної таємниці, а також досі розслідує такі злочини, як державна зрада та колабораційна діяльність. Її Центр спеціальних операцій «А» відіграє центральну роль у далекобійних ударах по Росії (Kyiv Independent).
- Воєнна розвідка (ГУР) входить до Міністерства оборони. За Буданова, з 2020 по 2026 рік, вона, за словами українських посадовців, розширила діяльність на диверсії та спецоперації проти російських командних структур, логістики, енергетичної інфраструктури та флоту, зокрема на території Росії й на окупованих територіях (AP через PBS NewsHour).
- Служба зовнішньої розвідки (СЗРУ) — цивільна зовнішня розвідка, відокремлена від СБУ 2004 року.
- Держспецзв’язку захищає урядовий зв’язок і координує національний кіберзахист; підпорядковується Кабінету Міністрів.
- Рада національної безпеки і оборони, яку очолює президент, координує спецслужби, а Офіс Президента, який нині очолює колишній начальник воєнної розвідки, перебуває в центрі безпекової політики.
Вирізняються дві особливості. По-перше, спецслужби тісно прив’язані до президента: лише 2026 року президент перевів начальника воєнної розвідки до власного Офісу, перемістив голову зовнішньої розвідки до воєнної розвідки, призначив головного переговорника головою зовнішньої розвідки та за шість місяців призначив двох тимчасових голів СБУ. По-друге, СБУ поєднує розвідку, спецоперації та поліцейські повноваження — поєднання, яке західні партнери й українські реформатори давно намагаються розв’язати.
Розвідка на війні
Від 2022 року українські спецслужби роблять те, чого більшість розвідок уникає: публічно беруть на себе відповідальність за диверсії та удари глибоко на території противника, часто з відео. Наведені нижче твердження є офіційними твердженнями української сторони, якщо не зазначено інше. Росія називає такі операції тероризмом, а масштаб шкоди здебільшого неможливо незалежно перевірити.
Кримський міст. Автомобільно-залізничний міст, що з’єднує Росію з окупованим Кримом, атакували тричі. У жовтні 2022 року на ньому вибухнула вантажівка й спалахнув потяг із пальним; 2023 року голова СБУ Василь Малюк назвав цей вибух однією з операцій СБУ. У липні 2023 року міст уразили морські дрони, і Малюк заявив, що СБУ застосувала експериментальний надводний дрон. 3 червня 2025 року СБУ повідомила, що підірвала вибухівку, яку впродовж кількох місяців закладали на підводні опори мосту, з орієнтовною потужністю близько 1100 кілограмів у тротиловому еквіваленті, і що міст перебуває в аварійному стані. Малюк тоді сказав, що Бог любить трійцю, а СБУ завжди доводить справу до кінця і ніколи не повторюється (Meduza). Російська влада того дня двічі перекривала рух мостом і того ж вечора відновила його; масштаб можливих пошкоджень незалежно не підтверджено (CNN через KVIA).
Операція «Павутина». 1 червня 2025 року дрони, запущені поблизу російських авіабаз, уразили стратегічні бомбардувальники аж до Іркутська в Сибіру. СБУ заявила, що влучила в 41 літак, зокрема бомбардувальники Ту-95 і Ту-22 та літак ДРЛВ А-50, пошкодивши 34% російських носіїв стратегічних крилатих ракет, а збитки оцінила в 7 млрд доларів. Міністерство оборони Росії підтвердило загоряння кількох літаків на базах у Мурманській та Іркутській областях, заявило, що пожежі ліквідовано, а підозрюваних затримано, і що дрони запускали поблизу баз, а не з території України (The Moscow Times). Україна повідомила, що застосувала 117 дронів проти чотирьох авіабаз. Через кілька днів двоє американських посадовців сказали Reuters, що атака вразила «до 20 російських військових літаків, знищивши близько 10 із них», тобто менше, ніж оцінила Україна (Reuters через The Star).
Ліквідації. СБУ також пов’язують із вбивствами російських офіцерів і посадовців, яких вона звинувачує у воєнних злочинах; найвідоміше з них — вбивство генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова в грудні 2024 року, описане нижче. Росія називає такі вбивства державним тероризмом (Reuters через The Star). Залишаючи посаду голови СБУ в січні 2026 року, Малюк заявив, що залишиться в службі, щоб проводити асиметричні спецоперації глобального рівня (Новая газета Европа).
Українська розвідка в новинах
Шість епізодів від 2022 року показують спецслужби в роботі та під пильною увагою. Частина з них — контррозвідувальні справи, побудовані на заявах СБУ; інші — політичні суперечки довкола самих спецслужб.
Справи про держзраду та звільнення Івана Баканова (2022)
17 липня 2022 року президент Володимир Зеленський відсторонив голову СБУ Івана Баканова, свого друга дитинства, і генеральну прокурорку Ірину Венедіктову. Зеленський заявив, що зареєстровано 651 кримінальне провадження щодо державної зради та колабораційної діяльності працівників органів прокуратури та правоохоронних органів і що понад 60 працівників прокуратури та СБУ залишилися на окупованій території й працюють проти України (Al Jazeera). Баканова відсторонили на час службового розслідування; особисто він ситуацію не коментував (Радіо Свобода). 19 липня 2022 року парламент звільнив його 265 голосами (LB.ua). Наступного дня тимчасовим виконувачем обов’язків голови став його перший заступник Василь Малюк, якого парламент затвердив 7 лютого 2023 року (Укрінформ).
Імовірна змова проти Зеленського (2024)
7 травня 2024 року СБУ заявила, що зірвала план російської ФСБ убити Зеленського та інших вищих посадовців, і що затримано двох полковників Управління державної охорони, яке охороняє перших осіб, за підозрою в державній зраді. За даними СБУ, обох завербували ще до повномасштабного вторгнення, а план полягав у тому, щоб знайти військових, близьких до охорони Зеленського, які могли б узяти його в заручники, а згодом убити (AP через KSAT). СБУ заявила, що змовники також хотіли встановити місцеперебування Буданова та Малюка для ракетних і дронових ударів. Росія одразу не прокоментувала (Al Jazeera). Це твердження СБУ; результат будь-якого судового процесу щодо двох полковників у джерелах, використаних для цієї сторінки, не повідомлявся.
Вбивство генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова (2024–2026)
16 грудня 2024 року СБУ заочно повідомила про підозру генерал-лейтенанту Ігорю Кирилову, начальнику військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Росії, у схваленні застосування хімічної зброї проти українських військових. Наступного дня його вбили вибухом бомби в Москві. Джерело в СБУ повідомило журналістам, що за вбивством стоїть служба і що Кирилов був воєнним злочинцем і цілком законною ціллю (ABC News); Слідчий комітет Росії заявив, що вбивство спланували в Україні. 21 січня 2026 року військовий суд у Москві засудив громадянина Узбекистану Ахмаджона Курбонова, який визнав провину, до довічного ув’язнення, а трьох спільників — до строків від 18 до 25 років, зокрема за статтею про тероризм (Reuters через The Star). Звинувачення України щодо хімічної зброї проти Кирилова так і не були перевірені в суді.
«Кріт» в Антитерористичному центрі (2025–2026)
У лютому 2025 року СБУ затримала колишнього високопосадовця — керівника апарату власного Антитерористичного центру — в операції під кодовою назвою «Щур». За даними СБУ, російська ФСБ завербувала його у Відні 2018 року, наприкінці грудня 2024 року куратори активізували його, і він мав збирати інформацію про розташування військ, озброєння, інфраструктуру та вищих посадовців; СБУ стверджує, що використовувала його, щоб передавати ФСБ дезінформацію, перш ніж заарештувати. У червні 2026 року український суд визнав його винним у державній зраді в умовах воєнного стану та незаконному поводженні зі зброєю і засудив до довічного ув’язнення (Kyiv Post). У публікації не було заяви обвинуваченого і не повідомлялося, чи він оскаржуватиме вирок.
СБУ та антикорупційні органи (2025)
21 липня 2025 року СБУ та Офіс Генерального прокурора провели щонайменше 70 обшуків у працівників Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і затримали старшого детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова за звинуваченням у співпраці з Росією, зокрема в сприянні продажу технічних конопель до Дагестану. У НАБУ заявили, що обшуки проводили без ухвал суду та без попередження (OCCRP). Суд узяв Магамедрасулова та ще одного працівника НАБУ, якого звинувачують у шпигунстві на користь ФСБ, під варту на 60 днів без права внесення застави; НАБУ та антикорупційна прокуратура звинуватили СБУ в розголошенні даних слідства, що в СБУ назвали маніпуляцією (Бабель).
Наступного дня, 22 липня, парламент ухвалив законопроєкт № 12414, який поставив НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру в залежність від генерального прокурора, і Зеленський його підписав (Meduza). У Києві та інших містах кілька днів тривали протести (Українська правда). 31 липня Рада 331 голосом ухвалила новий президентський законопроєкт, що відновив незалежність цих органів, і Зеленський підписав його протягом двох годин (Українська правда). Кримінальні справи проти двох працівників НАБУ тривали; у джерелах, використаних для цієї сторінки, вироку не повідомлялося. Прихильники влади називали це контррозвідкою, критики — тиском на антикорупційних слідчих.
Кадрові перестановки 2026 року (2026)
На початку січня 2026 року Малюк оголосив, що залишає посаду голови СБУ, але залишається в службі, щоб керувати спецопераціями (Новая газета Европа). 13 січня парламент 235 голосами підтримав його звільнення, і тимчасовим виконувачем обов’язків голови став командир Центру спеціальних операцій «А» Євген Хмара (Укрінформ). Зміна відбулася через кілька днів після того, як Буданов залишив воєнну розвідку, щоб очолити Офіс Президента замість Андрія Єрмака, якого Зеленський звільнив після того, як антикорупційні органи почали розслідувати ймовірну корупцію в енергетиці (AP через PBS NewsHour). Перший заступник Олег Луговський тимчасово керував зовнішньою розвідкою з 4 лютого (Укрінформ) до призначення Умєрова в серпні.
У липні 2026 року Зеленський призначив Хмару тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони (Kyiv Independent), а 17 липня тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ став перший заступник голови і колишній керівник контррозвідки Олександр Поклад (LIGA.net). Призначення було суперечливим: Центр протидії корупції та інші активісти звинувачують Поклада у фабрикуванні політичних справ і в керівництві діями проти НАБУ 2025 року (Kyiv Independent). Поклад не має жодних обвинувачень, і в розглянутих публікаціях він публічно не відповідав на ці звинувачення.
Як читати новини про українську розвідку
Висвітлення української розвідки визначає війна. СБУ та ГУР оприлюднюють відео й заяви як частину боротьби, і їхні цифри — знищені літаки чи зірвані змови — є твердженнями, а не аудитом. Російські державні медіа, зокрема ТАСС і РІА Новости, транслюють позицію Москви, а ФСБ регулярно оголошує про змови, які приписує українським спецслужбам. Українські видання, як-от «Українська правда» та Kyiv Independent, публікували критичні щодо спецслужб розслідування. Незалежні російські видання, що працюють в екзилі, як-от Meduza і The Moscow Times, корисні для офіційних заяв Росії, але відкрито опонують Кремлю. Оцінки інших урядів, як-от американська оцінка збитків від «Павутини», часто є найкращою незалежною перевіркою.
Дисципліна та сама, якої ми вчимо в наших посібниках з аналізу трендів і оцінювання прогнозів (англійською): підніматися до першоджерел. Для України це Конституція та закони про розвідку, укази президента з їхніми номерами, зафіксовані результати голосувань у Раді, вироки судів і щорічні звіти Європейської комісії щодо кандидатства України. Щодо лобістської діяльності у Вашингтоні публічна база даних зареєстрованих іноземних агентів Міністерства юстиції США (FARA eFile) показує, кому платять за представництво українських і російських інтересів. Вирок суду важить більше за заяву відомства, а заява відомства — більше за анонімне джерело; і пам’ятайте, що на війні обидві сторони мають причини перебільшувати.
Поширені запитання
Як називається розвідка України?
В Україні їх кілька. Служба безпеки України (СБУ) відповідає за внутрішню безпеку, контррозвідку та багато спецоперацій; Головне управління розвідки Міністерства оборони (ГУР) — воєнна розвідка; Служба зовнішньої розвідки (СЗРУ) — цивільна зовнішня розвідка. Державна служба спеціального зв’язку відповідає за урядовий зв’язок і кіберзахист.
Хто очолює українську розвідку?
Олександр Поклад є тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ з 17 липня 2026 року; після звільнення Василя Малюка в січні 2026 року служба не має затвердженого парламентом голови. Олег Іващенко очолює ГУР з 2 січня 2026 року, змінивши Кирила Буданова, а Рустем Умєров очолює Службу зовнішньої розвідки з 3 серпня 2026 року.
Чи провела операцію «Павутина» українська розвідка?
СБУ стверджує, що так. За її даними, під час операції 1 червня 2025 року дрони вразили 41 російський військовий літак на базах по всій Росії; Міністерство оборони Росії підтвердило загоряння кількох літаків, а двоє американських посадовців сказали Reuters, що було вражено до 20 літаків і близько 10 знищено. Точний масштаб збитків незалежно не перевірено.
Читайте також
- Спецслужби світу: структура, історія та гучні справи (англійською)
- Розвідка Катару: історія, структура та гучні справи (англійською)
- Російська розвідка: історія, структура та гучні справи (англійською)
- Когнітивні упередження: практичний посібник для керівників (англійською)
Competitive Futures проводить брифінги для компаній і урядів щодо спецслужб, іноземного впливу, України та Східної Європи; докладніше — на сторінці послуг (англійською).